Як металургійному експорту стати драйвером економічного розвитку?
Генеральний директор компанії VARTIS Роман Анзін аналізує перспективи та механізми розвитку українського металургійного експорту.
Український експорт у 2024 році — це поєднання викликів і можливостей. З одного боку, війна, що триває, і втрати інфраструктури ускладнюють логістику, з іншого — бізнес демонструє надзвичайну адаптивність, розширюючи присутність на міжнародних ринках. Головне завдання для України як держави — подолати статус сировинного придатка та перетворитися на виробника товарів із високою доданою вартістю. Це стосується всіх ключових галузей української зовнішньої торгівлі — і аграрного, і металургійного, і навіть сектору ІТ. У металургії новим трендом є орієнтація на експорт готової продукції, як-от металоконструкцій чи рулонів з високою якістю обробки, що відповідають європейським стандартам. Але треба рухатися далі.
Стан українського металургійного експорту.
Станом на грудень 2024 року українська металургійна галузь демонструє позитивну динаміку відновлення та зростання експорту, попри виклики, спричинені війною та економічними труднощами. У січні-червні 2024 року українські металурги виробили на 35% більше металопрокату, ніж за аналогічний період 2023 року. Близько 74% виробленої продукції було експортовано. Для порівняння, у першому півріччі 2023 року частка експорту становила лише близько 40%.
За підсумками 3 кварталу 2024 року позитивна динаміка збереглася — виробництво сталі зросло на 28,2% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, досягнувши 5,884 млн тонн. Виробництво чавуну збільшилося на 21,9%, до 5,356 млн тонн, а виробництво прокату — на 22,7%, до 4,821 млн тонн.
Проте у структурі експорту продовжує домінувати продукція низького ступеня обробки. Україна продовжує експортувати багато металургійної сировини, а у структурі експорту металопродукції частка напівфабрикатів становить 45%. Якщо у 2025 році частка готових виробів у експорті зросте до 30-40%, це принесе економіці України додаткові $1,5-2 млрд валютних надходжень.
Основними ринками збуту української металургійної продукції залишаються країни Європейського Союзу, на які припадає близько 60% експорту. Однак через геополітичну ситуацію та логістичні труднощі структура експорту змінюється, і українські виробники активно шукають нові ринки в Азії та Африці.
Металургійна галузь є критично важливою для економіки України, особливо у воєнний час. Експорт металопрокату забезпечує значний приплив валютної виручки, що підтримує стабільність платіжного балансу країни. Наприклад, у 2024 році експорт металопрокату приніс до країни понад $4,5 мільярда.
Окрім фінансових надходжень, експорт стимулює розвиток виробництва. Компанії інвестують у нові технології, щоб відповідати високим стандартам міжнародних ринків. Це створює умови для довгострокового розвитку галузі та забезпечує її стійкість у складних умовах.
Попри позитивні тенденції, галузь стикається з викликами, зокрема зниженням попиту на сталь у Європі та конкуренцією з боку китайських виробників, які встановили рекордні обсяги експорту. Зниження попиту на метал у Європі — довгострокова тенденція, яка ще раз підкреслює важливість боротьби за інші ринки збуту.
Для збереження конкурентоспроможності українські компанії інвестують у новітні технології, підвищують екологічність виробництва та адаптуються до потреб європейських партнерів.
Перспективи та політики.
Для успіху на зовнішніх ринках важливою передумовою є сильні позиції українських виробників на внутрішніх. І у боротьбі за внутрішній ринок, і у питанні розширення експортних можливостей ключовим завданням є перехід від переважного виробництва сировини та напівфабрикатів до виробництва готових виробів із металу. Вироби з металу мають вищу додану вартість, що дозволяє отримувати більше прибутків із кожної тонни сировини. Цей напрямок може стати рушієм для диверсифікації експортного портфеля, підвищення конкурентоспроможності галузі та створення нових робочих місць.
Україна має значний потенціал для нарощування експорту металургійної продукції, особливо у сегменті виробів із високою доданою вартістю. Наприклад, виготовлення кріпильних елементів (цвяхи, шурупи), будівельних матеріалів (арматура, сітки), профілів для індустріального та житлового будівництва. Ми у компанії Vartis вже активно працюємо над створенням власного виробництва всіх ключових металічних виробів.
Це буде можливим за умови інвестицій у модернізацію наявних і створення нових виробничих потужностей для підвищення якості продукції. Наприклад, застосування сучасних методів обробки металу, що дозволить створювати продукцію, яка відповідає міжнародним стандартам. Це вимагатиме залучення кредитів і грантів від міжнародних фінансових інституцій для технічного переоснащення.
Експансія на європейські ринки вимагає глибокої трансформації. Прозорість ведення бізнесу, екологічні стандарти та соціальна відповідальність — це три ключові вимоги. Українські компанії, які ігнорують ці аспекти, ризикують залишитися поза глобальними ринками. Наприклад, компанія Interpipe, яка експортує труби та колеса для залізничного транспорту, вже впровадила сертифікати ISO та адаптувала свої процеси до екологічних норм ЄС. Це дозволило їй закріпитися на ринках Європи. Інші підприємства, які не мають таких сертифікатів, втрачають конкурентні переваги.
Важливим кроком є також боротьба з корупційними ризиками та зміцнення корпоративної культури. Впровадження прозорих тендерних процедур і електронного документообігу допомагає уникнути неефективних витрат і підвищує довіру з боку європейських партнерів, які все частіше придивляються до прозорості своїх контрагентів — гіркий досвід роботи з Росією і Китаєм чомусь все ж європейців навчив.
Україна не має обмежувати себе акцентом на Європу. Пошук нових ринків збуту в Азії, Африці, Латинській Америці, де зростає попит на будівельні матеріали та інфраструктурні проєкти, а також вивчення потреб локальних ринків і адаптація продукції до їхніх вимог (наприклад, стандарти якості, сертифікація) — необхідний шлях для всіх українських виробників.
Україна вже починає отримувати дивіденди від переходу до експорту готових товарів. По-перше, це забезпечує вищий рівень доходу на одиницю продукції. Наприклад, металопрокат із високим рівнем обробки коштує у кілька разів дорожче, ніж сировина. По-друге, це сприяє створенню нових робочих місць і залученню інвестицій у технології.
Готова продукція також підвищує імідж країни на міжнародній арені. Металургійна продукція, яка відповідає європейським екологічним стандартам, відкриває двері на нові ринки та демонструє, що Україна може бути конкурентоспроможною не лише завдяки природним ресурсам, а й завдяки технологіям і інноваціям.
Кроки та результати.
Що конкретно можна зробити для посилення позицій української металургії на зовнішніх ринках?
- Створення кластерів виробництва готової продукції. У регіонах із концентрацією металургійних підприємств (Дніпропетровська, Запорізька області) створити кластери, що об’єднують виробників металургійної сировини, переробників та експортерів готової продукції.
- Державна підтримка експортерів. Надання податкових пільг для підприємств, що інвестують у виробництво готових металовиробів, і впровадження експортного кредитування та страхування ризиків для підтримки експорту в неєвропейські регіони. Ці інструменти підтримки давно обговорюються, але до їх впровадження не доходить.
- Маркетингова стратегія на зовнішніх ринках. Тут корисною буде активна участь у міжнародних виставках і форумах за підтримки держави, а також просування бренду української металургії як надійного виробника якісної продукції. Останнє можливо, звісно, якщо маркетинг і реальність будуть збігатися.
Якщо спільна робота бізнесу та держави буде успішною, зростання частки готових металовиробів у структурі експорту сприятиме збільшенню валютних надходжень, зміцненню позицій українських виробників на внутрішньому ринку, збільшенню середнього рівня доходів працівників галузі, збільшенню надходжень у бюджет. Створення нових робочих місць у суміжних галузях, таких як логістика, машинобудування, будівництво також буде рухати економіку вперед. Міжнародний імідж України теж виграє — зменшення залежності від експорту сировини та формування іміджу країни як постачальника високоякісної продукції зробить її більш привабливою для інвестицій і співпраці.
Експорт готової продукції — це не лише можливість отримати більший дохід, але й спосіб змінити структуру української економіки. Він сприяє розвитку технологій, покращує міжнародний імідж і закладає фундамент для майбутнього зростання. Інвестуючи в розширення виробництва готових металовиробів, Україна зможе суттєво посилити свою позицію на глобальних ринках і забезпечити стабільне економічне зростання.
Металургія, як одна з ключових експортних галузей, показує приклад, як завдяки експорту можна підтримувати економіку навіть у найскладніші часи. З розвитком експорту з високою доданою вартістю Україна може не лише вистояти у війні, а й стати глобальним гравцем у післявоєнному світі.
Роман Анзін — генеральний директор компанії VARTIS, понад 10 років досвіду корпоративного управління. VARTIS — український оператор ринку металопрокату, провідний український металотрейдер.
